Титани в давньогрецькій міфології — боги-попередники та предки олімпійців. Титани й титаніди — це діти бога неба Урана та матері-землі Геї. Вони були богами старшого покоління й правили до олімпійців: Зевса з братами та сестрами.
Усього титанів 12 — шість братів і шість сестер-титанід, які вступили в шлюб між собою та породили нове покоління богів. Брати — це Океан, Гіперіон, Крій, Кой, Іапет і Кронос (або Крон). Титаніди-сестри — Мнемозіна, Феба, Тефія, Феміда, Тейя та Рея.
Вони стали правити світом після того, як один із титанів, Кронос, оскопив свого батька Урана серпом за змовою з матір’ю Геєю. На свого батька-тирана напали всі титани, крім одного — Океана.
Крон одружився зі своєю сестрою Реєю. І оскільки Гея та Уран передрекли йому, що владу в нього відбере його власний син, він став пожирати дітей, які в нього народжувалися. Якби не Рея, Кронос проковтнув би й маленького Зевса, але його обдурили й виростили сина потай від батька.
Згодом Зевс справді переміг усіх титанів. Їхнє правління закінчилося після боротьби з олімпійцями, яка тривала довгих десять років і стрясала весь світ, як жоден інший катаклізм. Після перемоги над титанами Зевс скинув їх у Тартар — область, що знаходилася під підземним світом. Не слід ототожнювати цю битву олімпійців з іншою, у якій противниками Зевса були гіганти. Для перемоги над титанами Зевсу була необхідна допомога смертного могутнього героя, яким став Геракл.
Крон і всі переможені титани, крім Атланта, перебували в Тартарі й більше ніколи не турбували Елладу. Атланту, як воєначальнику титанів, було призначено особливе покарання — тримати на своїх плечах небесне склепіння. Усіх титанід завдяки втручанню Метіди та Реї пощадили.
