Боги слов’янської міфології

Слов’янська міфологія не збереглася як єдиний упорядкований пантеон на кшталт грецького чи римського. Вона складається з літописних богів, західнослов’янських храмових культів, південнослов’янських образів, домашніх духів, польових і водяних істот, а також пізніх фольклорних персонажів. Тому частину імен можна вважати добре засвідченими, а частину — реконструйованими або спірними.

Головні слов’янські боги

Перун — бог грому, блискавки, війни, князівської влади, присяги й небесного порядку
Велес / Волос — бог худоби, багатства, торгівлі, магії, поезії, підземного світу
Сварог — бог неба, вогню, ковальства, космічного ладу, батьківський образ
Дажбог — сонячний бог, податель світла, тепла, достатку й добробуту
Хорс — бог Сонця або сонячного диска, пов’язаний із небесним світлом
Стрибог — бог вітрів, повітряних потоків, бурі й простору
Мокош / Макош — богиня жіночої праці, прядіння, долі, родючості, земної вологи
Симаргл / Семаргл — загадкове божество, часто пов’язане з вогнем, насінням, охороною посівів
Род — прабожество роду, народження, предків, спадковості й життєвої сили
Рожаниці — жіночі божества долі, народження, материнської опіки
Лада — богиня гармонії, шлюбу, весни, краси й родинного ладу
Лель — божество кохання, молодості, весняної ніжності
Ярило / Ярила — бог весни, молодої сили, плодючості, сонячного пробудження
Купало — божество або святковий образ літнього сонцестояння, води, вогню, рослинної сили
Марена / Морана / Морена — богиня зими, смерті, завмирання природи й переходу
Жива / Живена — богиня життя, весни, відродження, життєвої енергії

Боги київського пантеону Володимира

Перун — головний бог князівського пантеону, грім і військова сила
Хорс — сонячне божество
Дажбог — сонячний бог і податель добра
Стрибог — бог вітрів
Симаргл — загадковий бог, можливо пов’язаний із вогнем або охороною
Мокош — єдина богиня в пантеоні, пов’язана з долею, прядінням і жіночою сферою

Боги сонця, світла і небесного вогню

Дажбог — сонячне світло, тепло, дарування добробуту
Хорс — сонячний диск, небесний рух світла
Сварог — небесний вогонь, ковальство, космічний порядок
Сварожич — вогненне божество, син або прояв Сварога
Радегаст / Рadegast — бог гостинності, війни або сонячного вогню в західнослов’янських традиціях
Ярило — весняне сонце, юність, плодючість
Купало — літня сонячна й вогняна сила
Овсень / Авсень / Таусень — образ зимово-новорічного сонячного переходу
Коляда — образ зимового сонцевороту, народження нового світла
Білобог — світлий бог добра, дня, удачі; статус у джерелах спірний
Світовид / Святовит — бог світла, війни, пророчого знання і достатку у західних слов’ян

Боги грому, війни і сили

Перун — грім, блискавка, військова влада, зброя, дуб
Святовит / Свентовит — бог війни, перемоги, врожаю, пророкування
Триглав — триголове божество, пов’язане з владою над небом, землею і підземним світом
Радегаст — бог війни, слави, гостинності або жертовного культу
Руевит — західнослов’янський бог війни, сили й мужності
Яровит / Геровит — бог війни, весняної сили, люті й перемоги
Поревит — західнослов’янське божество, можливо пов’язане з силою або військовою охороною
Поренут — західнослов’янське божество, згадане в хроніках
Прове / Проно — бог права, суду або священного порядку в полабських слов’ян; тлумачення спірне
Чернобог — темний бог нещастя або зла в західнослов’янських джерелах; статус дискусійний
Магура — образ жіночої воїнської сили і битви

Боги землі, родючості, врожаю

Велес / Волос — худоба, багатство, земля, підземна плодючість
Мокош — волога земля, жіноча родючість, прядіння, доля
Род — народження, рід, життєва сила
Рожаниці — доля новонароджених, материнська опіка
Ярило — весняна плодючість, молодість, сексуальна сила природи
Купало — літня рослинна сила, вода, вогонь, очищення
Лада — родинна гармонія, шлюб, весняна плодючість
Жива — життя, відродження, зелена сила
Доля — персоніфікація щасливої життєвої частки
Недоля — персоніфікація тяжкої частки
Спориш — дух або божество достатку, урожаю, прибутку
Польовик — дух поля, пов’язаний із врожаєм і межами нив
Житній дід / Дід поля — дух останнього снопа, урожаю і польової сили

Боги води, річок і вологи

Мокош — земна волога, жіноча вода, родючість
Купало — вода, купання, очищення, літні обряди
Водяник — дух води, річок, озер, млинів
Русалки — водяні або польові жіночі духи, пов’язані з рослинністю, небезпекою і плодючістю
Берегині — жіночі духи захисту, води, берегів і роду
Данапр / Дніпро як персоніфікована ріка — річковий образ у пізнішій традиції
Морські царі — казкові володарі водної стихії
Криничні духи — охоронці джерел і колодязів
Болотяник — дух болота
Озерник — дух озера

Боги вітру, повітря і бурі

Стрибог — бог вітрів і повітряних потоків
Перун — гроза, буря, блискавка
Вихор — персоніфікований дух буревію
Вітряник — дух вітру
Погода — у деяких фольклорних уявленнях персоніфікована добра погода
Негода — персоніфікована буря, дощ, злива або лихий час
Мороз / Морозко — персоніфікація морозу, зимової сили
Завірюха — персоніфікована зимова стихія у фольклорі

Боги дому, роду і предків

Род — першопредок, рід, народження, спадковість
Рожаниці — доля немовляти, жіночі предкові сили
Домовик — домашній дух-охоронець хати, печі, родини
Дід / Діди — духи предків, родова пам’ять
Чур / Щур — предок-захисник, межа роду, охоронець
Пращур — давній предок, сакральна лінія роду
Лада — родинна злагода, шлюб
Мокош — жіноча домашня праця, прядіння, доля
Пічник — дух печі
Банник — дух лазні
Овинник — дух клуні або сушарні зерна
Кікімора — хатній або болотяний дух, пов’язаний із прядінням і нічним неспокоєм

Богині долі, життя і смерті

Мокош — доля, жіноче ремесло, нитка життя
Рожаниці — визначення долі при народженні
Доля — щаслива частка, сприятливий життєвий шлях
Недоля — тяжка частка, невдача
Среча — щаслива зустріч, успіх, добра доля у південнослов’янській традиції
Несреча — нещастя, погана доля
Марена / Морана — смерть, зима, згасання природи
Жива — життя, оновлення, відродження
Карна — плач за померлими, поховальна скорбота; згадується у давньоруській традиції
Желя — жалоба, скорбота, поховальна емоція

Боги кохання, шлюбу і весни

Лада — любов, шлюб, гармонія, весняний лад
Лель — юне кохання, ніжність, весняна енергія
Полель — парний образ Леля в пізніших джерелах; статус спірний
Дідо-Ладо — обрядовий приспів або божество в пізніх реконструкціях
Ярило — весняна пристрасть, родючість, молоде життя
Купало — літня любовна й рослинна сила
Жива — весна, оживлення, зелена енергія
Весна — персоніфікація весни у фольклорі

Західнослов’янські боги

Святовит / Свентовит — бог Аркони, війна, урожай, пророкування, світло
Триглав — триголове божество, культ у Щецині та Воліні
Радегаст / Редигост — бог Ретри, війна, гостинність, священний центр
Сварожич — вогненне божество, пов’язане з Ретрою
Руевит — бог війни у руян
Поревит — божество Руянського культу
Поренут — божество Руянського культу
Яровит / Геровит — бог війни і весняної сили
Прове / Проно — бог права або священного суду
Жива / Сіва — богиня життя в західнослов’янських згадках
Чернобог — темний бог у хроніці Гельмольда
Білобог — реконструйований світлий антипод Чернобога; джерельний статус спірний
Подага — полабське божество; функції неясні
Припегала — згадане християнськими авторами божество, тлумачення спірне

Південнослов’янські образи і божества

Перун — грім, блискавка, дуб, небесна сила
Велес / Волос — худоба, земля, магія, підземний світ
Дабог / Дажбог — податель добра, сонячний або предковий образ
Среча — добра доля, удача
Несреча — нещастя, погана доля
Віли — жіночі духи природи, води, гір, лісів
Самодіви — близькі до віл жіночі духи
Змай — драконоподібна небесна істота, іноді захисник
Ала / Хала — демонічна істота бурі, граду, негоди
Баба Яга / Баба Рога — лісова й межова чаклунська постать
Мора — нічний дух, пов’язаний із тиском уві сні

Східнослов’янські боги і духи

Перун — бог князівської дружини, грому і присяги
Велес / Волос — худоба, багатство, магія, поезія
Сварог — небо, вогонь, ковальство
Дажбог — сонце, дар, добробут
Хорс — сонячний бог
Стрибог — вітри
Мокош — жіноча доля, прядіння, родючість
Симаргл — загадкове божество пантеону Володимира
Род — рід, народження, предки
Рожаниці — доля і народження
Домовик — дім
Лісовик — ліс
Водяник — вода
Русалки — вода, поле, рослинність
Польовик — поле
Банник — лазня
Овинник — господарська будівля
Кікімора — дім, прядіння, неспокій

Духи лісу, поля і природи

Лісовик / Леший — господар лісу, звірів, стежок і хащів
Польовик — дух поля, спеки, межі, ниви
Луговик — дух лугу
Межовик — дух межі між полями
Боровик — дух бору
Пущевик — дух глухого лісу
Моховик — дух моху, боліт, сирих місць
Дід поля — дух урожаю
Лісниця / Лесовиця — жіночий лісовий дух
Мавки / Нявки — жіночі духи природи, лісу, води або померлих
Віли — духи гір, вод, лісів і вітру
Перелесник — вогняний або повітряний дух, пов’язаний із спокусою

Духи води, боліт і ночі

Водяник — господар води
Русалка — жіночий водяний або польовий дух
Мавка — дух природи або померлої душі
Болотяник — дух болота
Озерник — дух озера
Криничник — дух криниці
Берегиня — захисна жіноча сила, пов’язана з водою і родом
Мара / Мора — нічний тиск, страх, сонний демон
Упир — небезпечний мрець, пізніше вампіричний образ
Нав — світ мертвих або дух померлого
Навки — душі померлих, часто жіночі духи
Злидні — духи бідності й нещастя

Персонажі, близькі до божеств у фольклорі

Баба Яга — межова істота лісу, смерті, випробування і знання
Кощій Безсмертний — образ смерті, скарбу, викрадення і безсмертя
Змій Горинич — драконічна сила, вогонь, хаос
Чудо-Юдо — змієподібне чудовисько
Морозко — зимова сила, мороз, випробування
Вій — підземний або демонічний погляд, смерть, страх
Соловей-Розбійник — демонізований лісовий або вітровий образ
Жар-птиця — вогняна небесна істота, світло, удача
Сірин — райський або віщий птах
Алконост — птах радості й небесного співу
Гамаюн — віщий птах знання
Полкан — напівкінь-напівлюдина, міфічний захисник або богатирська істота

Спірні, пізні або реконструйовані божества

Лада — широко відома в пізніх джерелах і реконструкціях, але статус давнього культу обговорюється
Лель — пізній або фольклорний образ, не завжди визнається давнім богом
Полель — імовірно пізня реконструкція
Дідо-Ладо — можливо обрядовий приспів, а не окремий бог
Білобог — реконструйований за протиставленням Чернобогу
Чернобог — засвідчений у західнослов’янському джерелі, але функції неясні
Троян — загадковий образ у давньоруських текстах, можливо міфологізований цар або божество
Див — загадкова істота або віщий птах у давньоруській традиції
Сімаргл — функції спірні, можливо іранське походження образу
Услад — пізнє або сумнівне божество, часто вважається помилкою чи книжним образом
Коляда — свято, пісенний і обрядовий образ, не завжди окремий бог
Купало — обрядово-святковий образ, не в усіх традиціях окреме божество