Хто такий Одіссей

Отже, Одіссей, цар Ітаки, був одним із ватажків греків, які брали участь у Троянській війні. Він прославився як участю у воєнних діях, так і своєю знаменитою подорожжю додому на острів, розташований в Іонічному морі. Одіссей був відважною й розумною людиною. За однією з версій, він був сином Сізіфа — одного з найхитріших персонажів грецької міфології, але його справжнім батьком був, найімовірніше, Лаерт, цар Ітаки, від якого він успадкував престол. Матір Одіссея звали Антіклея, а його вірною дружиною була Пенелопа, сестра спартанського царя Тіндарея.

Одіссей на початку Троянської війни

Від самого початку походу на Трою було зрозуміло, що ватажок греків Агамемнон покладав великі надії на хитрість Одіссея. Він послав його разом із престарілим царем Пілоса Нестором на пошуки великого воїна Ахілла, який переховувався. В Авліді, звідки грецький флот не міг відплисти через зустрічний вітер, Одіссей придумав, як обдурити дружину Агамемнона Клітемнестру й зробити так, щоб вона прислала з Мікен дочку Іфігенію. Їй було сказано, що Іфігенія нібито має вийти заміж за Ахілла, насправді ж її мали принести в жертву Артеміді, аби богиня послала грекам попутний вітер.

Хитрість, красномовство і дерев’яний кінь

Під час десятирічної облоги Трої Одіссей прославився насамперед не як воїн, а як радник та інтриган. Він мав дар красномовства. Імовірно, план виготовити дерев’яного коня, який приніс грекам перемогу, належав Одіссею. Одіссей обдурив троянців за допомогою коня, зробленого з дерева, у порожньому череві якого сховався загін грецьких воїнів, якими він командував. Троянці втягнули коня в місто після того, як дізналися від якогось грека, що залишився на березі (бо решта відпливла в море), що цей дар гарантує Трої захист богів. Уночі ж греки вибралися з коня назовні й застали троянців зненацька. Звідси давнє повчання: «Бійтеся данайців, що дари приносять».

Гнів богів після падіння Трої

Захопивши Трою, греки вчинили там грабунок і різанину, чим обурили богів. Богиня Афіна розгнівалася через насильство, вчинене над Кассандрою, яка шукала захисту біля святилища її храму. Одіссей спробував умилостивити богиню, і він не потонув під час найсильнішої бурі, яку розгнівана Афіна наслала на переможний грецький флот, коли вони поверталися додому. Одіссею, однак, не вдалося повністю уникнути прокляття, і Посейдон простежив за тим, щоб він виявився останнім із греків, хто повернувся на батьківщину. Його мандри тривали близько десяти років.

Початок довгого повернення додому

Довгі мандри Одіссея були улюбленою історією греків і римлян, яким мандрівник був відомий під іменем Улісса. Точний шлях, який він подолав, невідомий, зокрема тому, що він відвідав незнані й небезпечні землі. З Трої він потрапив у Фракію, де втратив у битві багато своїх людей. Місця, які він відвідав після цієї кровопролитної пригоди, визначити складніше. Буря прибила його до берегів землі, де жили лотофаги — їдці лотоса. Мандрівники, які скуштували цієї їжі, забували про батьківщину й прагнули залишитися в них назавжди.

Циклоп Поліфем і помста Посейдона

Потім він зустрів сина Посейдона, циклопа Поліфема. Вважалося, що це сталося на Сицилії. Поки велетень спав, сп’янілий від вина, Одіссей із товаришами викололи єдине око Поліфема і таким чином уникли ймовірності бути з’їденими на вечерю.

Острів Еола і мішок із вітрами

Потім вони прибули на плавучий острів бога вітрів Еола. Там Одіссей отримав дорогоцінний подарунок — мішок із вітрами. Цей сюжет трапляється в багатьох міфологіях, але в грецькому варіанті він приніс мало користі. Супутники Одіссея з цікавості розв’язали мішок, позбавивши себе тим самим попутного вітру.

Лестригони і втрата флоту

Трагедія сталася з флотом Одіссея, коли він вів свої кораблі повз землю велетнів-людожерів лестригонів. Врятувався тільки корабель Одіссея. Після цього він досяг острова Еея, де царювала чаклунка Кірка (Цирцея). Пізніше вважалося, що цей острів знаходиться біля берегів Італії. Одіссею вдалося, завдяки допомозі посланця богів Гермеса, уникнути її заклять і змусити чаклунку повернути людську подобу своїм людям, які були перетворені на свиней.

Подорож у царство мертвих

Потім за порадою Кірки він вирушив до західної межі моря, що оточувало світ, у царство Океана, де зустрівся з тінями померлих, які вийшли з підземного царства Аїда. Тінь сліпого віщуна Тіресія застерегла його щодо повернення на Ітаку. Тіресій сказав Одіссею, що якщо він завдасть шкоди стадам бога сонця Геліоса, які пасуться на острові Трінакія, то ніколи не повернеться на батьківщину. Тінь матері Одіссея розповіла йому про труднощі, які в той час переживала Пенелопа на Ітаці. Тінь Агамемнона, його старого товариша по зброї, повідала йому про своє злощасне повернення додому — Агамемнон був убитий своєю дружиною та її коханцем у ванній кімнаті. Після цього Одіссей поплив на схід, у бік Греції.

Сирени й випробування голосом

Він був єдиним, хто наважився почути принадний спів сирен — жінок-птахів, що населяли море. Він залив вуха своїх супутників воском, а себе наказав прив’язати міцними канатами до щогли.

Сцилла, Харибда і корови Геліоса

Потім Одіссей проплив через протоку між Сицилією та Італією, де шістьох членів команди схопило шестиголове чудовисько Сцилла. Як і передбачав Тіресій, на острові Трінакія у виснажених голодом мандрівників виникла спокуса зарізати кілька корів Геліоса. Попри всі застереження Одіссея, вони, поки він спав, убили й засмажили кількох корів. Після цього вони покинули острів, але невдовзі потонули під час шторму, який послав Зевс на прохання Геліоса.

Корабельна аварія і острів Каліпсо

Залишившись на самоті, Одіссей ледь не загинув у величезному вирі Харибди. Змученого Одіссея винесло хвилею на берег чарівного острова німфи Каліпсо, яка виходила його й запропонувала стати її чоловіком. Однак навіть обіцянка зробити його безсмертним не спокусила Одіссея, і через сім років боги зажадали, щоб Каліпсо відпустила його. Він знову вирушив у плавання, але знову зазнав корабельної аварії біля берегів острова, де жили феаки. Одіссея зустріли там із почестями й дали корабель, щоб плисти на Ітаку.

Повернення до палацу під виглядом жебрака

Він висадився неподалік від свого палацу й попрямував туди під виглядом жебрака, у чому йому допомогла Афіна. Пенелопа терпляче чекала, коли Одіссей повернеться з війни. Багато знатних людей домагалися руки Пенелопи, але вона тягнула з відповіддю, кажучи, що не може вийти заміж, доки не закінчить ткати саван для свого свекра Лаерта. Ночами Пенелопа розпускала те, що напряла за день, однак одна з її служниць розкрила цю хитрість.

Випробування луком Одіссея

Тоді, після десяти років очікування, Пенелопа погодилася за порадою Афіни вийти заміж за того, хто зможе натягнути тятиву на величезний лук Одіссея. Це вдалося зробити тільки жебракові, який потім скинув лахміття й назвався Одіссеєм. За допомогою сина Телемаха і двох вірних слуг він розправився з женихами й повісив служницю-зрадницю. Одіссей відбив напад родичів женихів і став мирно жити на Ітаці. Зевс поклав край битві за допомогою блискавки.