Отже…
Спочатку була безкінечна порожнеча або первісний хаос. У скандинавській міфології його позначали словом Гіннунгагап. По краях цієї безжиттєвої безодні знаходилися два світи, що уособлювали дві протилежності — південь і північ. Муспелльхейм був світом світла й вогню, а Ніфльхейм — світом вічної ночі й холоду. У Ніфльхеймі било джерело, з якого брали початок дванадцять могутніх потоків. Вода з цих потоків вливалася в порожнечу й застигала, перетворюючись на брили льоду.
Народження Іміра і перших інеїстих велетнів
Одного разу гаряче полум’я з Муспелльхейма зустрілося з холодною темрявою та льодами в самому центрі світової безодні. З крапель розталого льоду з’явилася перша жива істота у світі — інеїстий велетень Імір. З поту під правою рукою Іміра виросли двоє людей — чоловік і жінка. Потім права нога Іміра породила першого велетня — шестиголового Трудгельміра. Нащадками дітей Іміра стали інеїсті велетні, закляті вороги майбутніх скандинавських богів.
Аудумла і поява прародителя богів
Імір живився молоком первозданної корови Аудумли. Як і він, ця корова виникла із зяючої безодні під назвою Гіннунгагап, коли льоди почали танути. Аудумла була першою з тварин. З вимені Аудумли текли чотири молочні ріки, вони й слугували їжею для інеїстого велетня Іміра. Сама Аудумла живилася інеєм, який злизувала з холодних солоних каменів, розкиданих по всьому Гіннунгагапу.
Бурі, Бор і народження Одіна, Вілі та Ве
Одного разу від тепла язика Аудумли лід підтанув, і з’явилося волосся, потім — голова, а на третій день показалося тіло людини. Його звали Бурі, і він став прародителем асів, основної групи богів у скандинавській міфології. В Іміра була жорстока вдача: зненавидівши Бурі за красу, він хотів убити його. Але він розумів, що за це Аудумла перестане годувати його молоком, і не став цього робити. Через деякий час у Бурі з’явився син Бор, і на цьому всі згадки про Бурі в міфах закінчуються. Бор одружився з інеїстою велетенкою Бестлою, і вони стали батьками трьох великих богів — братів Одіна, Вілі та Ве.
Убивство Іміра і загибель давніх велетнів
Попри те що боги й інеїсті велетні породичалися, між ними зберігалася ворожнеча. Одін, Вілі та Ве недолюблювали Іміра за його жорстокість і постійно зростаючий загін інеїстих велетнів. Зрештою неприязнь змінилася ненавистю, і брати вбили Іміра. У скандинавській міфології це був найперший акт насильства. У його крові втопили всіх інеїстих велетнів, і врятуватися вдалося тільки Бергельміру з дружиною.
Створення світу з тіла Іміра
З тіла вбитого Іміра Одін, Вілі та Ве вирішили створити новий світ. Кров Іміра, що залишилася, була перетворена на океан, моря, озера й річки. Його плоть стала землею, волосся — рослинами, цілі кістки — горами, а зуби — каменями. Потім брати-аси створили небесне склепіння з черепа вбитого. З чотирьох боків його мали підтримувати карлики. З мозку Іміра виникли повітря й хмари. Потім Одін, Вілі та Ве взяли іскри зі світу вогню й світла Муспелльхейма, і з них з’явилися сонце, місяць і зорі.
Перші люди, Мідгард і світове дерево
Новий світ боги вирішили населити живими істотами. Одного разу, прогулюючись морським узбережжям, брати знайшли два повалені дерева — ясен і в’яз. Аси надали їм форми людського тіла, яка відтоді властива всьому людському роду. Одін створив з ясена чоловіка, а молодші брати з в’яза — жінку. Потім Одін вдихнув у них життя, Вілі дав розум і почуття, а Ве наділив людей зором, слухом і мовою. Чоловіка назвали Аск, а жінку — Ембла. Вони стали першими людьми й родоначальниками людського роду. Боги поселили їх у своєму новому світі — Мідгарді. З часом з’явилися й інші світи. У скандинавській міфології їх усього дев’ять. Крім Муспелльхейма — світу вогню, Ніфльхейма — світу вічного холоду, а також світу людей Мідгарда, боги-аси створили ще світи для богів, велетнів і духів, а також підземний світ і пекло. У центрі цього Всесвіту виросло світове дерево — Іґґдрасіль. Його могутні гілки підтримували дев’ять скандинавських світів, обплітаючи їх собою. Давні скандинави вважали священне дерево опорою всієї світобудови.
